У розвинутих компаніях часто зустрічається ситуація, коли менеджери, нарешті, усвідомили необхідність управління компанією та почали нею радісно керувати :). Усім та одразу. Логістикою, маркетингом, збутом, людьми… кожен сам по собі та кожен у свій бік. І кожен зі своїми цілями, що теж неабияк важливо!

А у компанії, як такої, основна мета, насправді, зазвичай одна — заробляти гроші (представники благодійних організацій та державних структур покривилися ;) ). І усі інші цілі мають бути підпорядковані цій, головній. Часто буває так, що менеджери, керуючи компанією, про це забувають. Але ж результати кожної дії в компанії мають бути спрямовані в один бік, чи не так? А на шляху до цього «боку» можуть бути перешкоди.

Великою мірою, такі перешкоди бувають усього трьох видів:

• обмеження потужності: у компанії є ресурс, який не спроможний надати у потрібний час та у потрібному місці той обсяг роботи, який вимагає від нього компанія.
• обмеження ринку: недостатня кількість замовлень, що отримує компанія.
• обмеження часу: компанія повільно реагує на потреби ринку. Такий час реакції загрожує здатності компанії розвиватися, виконувати прийняті на себе зобов'язання та розширювати бізнес.

Ось ми й підійшли упритул до того, що ж таке теорія обмежень. З точки зору цієї теорії, обмеження — це слабка ланка в діяльності компанії, що не дає збільшувати кількість зароблених грошей. Тож для ефективної роботи компанії що потрібно зробити? Потрібно керувати обмеженнями, а не «усім і одразу», як це полюбляють робити просунуті менеджери.

Як керувати обмеженнями — розглянемо окремо. Та можна одразу сказати, що управління обмеженнями ґрунтується на звичайному здоровому глузді.

Що дає управління обмеженнями? 

• Концентрацію зусиль на управлінні обмеженим набором факторів.
• Простіше відстежувати та контролювати зміни.
• Підвищення ефективності діяльності компанії загалом.

Адже обмеження не дають компанії розвиватись. Таким чином, застосування методів теорії обмежень дає поштовх до розвитку компанії.